Арбузов Антон Петрович

Арбузов Антон Петрович (1797 або 1798 — січень 1843, Назарово, Красноярський край) — лейтенант Гвардійського екіпажу, декабрист, член Північного товариства, активний учасник повстання на Сенатській площі.

Арбузов Антон Петрович
Народився	1797 або 1798
Помер	січень 1843 Nazarovod, Ачинський округd, Єнісейська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	декабристи
Alma mater	Морський кадетський корпус
Військове звання	lieutenantd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

З дворян. Виховувався в Морському кадетському корпусі. Гардемарин — 7 червня 1812 року, мічман — 27 (або 21) липня 1815 року, лейтенант — 27 лютого 1820 року. Призначений до Гвардійського екіпажу 20 листопада 1819 року. З 1812 року здійснював плавання по Балтійському морю, в 1823 році на фрегаті «Проворний» плавав до Ісландії і до Англії, в 1824 році на шлюпі «Мирний» — в Росток. Один із засновників таємного Товариства Гвардійського екіпажу (1824 рік), автор його статутів. Мета товариства — свобода і рівність. Статути передбачали смертну кару для тих, хто, увійшовши до товариства, змінить йому. У 1825 році був прийнятий Завалішиним в Орден відновлення, член Північного товариства (грудень 1825). Учасник нарад у Рилєєва і Оболенського. Активний учасник повстання на Сенатській площі. Арбузов в останні дні перед повстанням намагався повідомити матросам своєї роти про план та цілі повстання. Крім нього, на таке не зважився жоден з членів Північного товариства. Прихильник республіканської форми правління. Він відмовився присягати Миколі I. Арбузов разом з Миколою Бестужевим вивів Гвардійський екіпаж на Сенатську площу, де спонукав матросів до продовження бунту. Заарештований в ніч з 14 на 15 грудня 1825 року й ув'язнений в Алексєєвський равелін Петропавловської фортеці. Засуджений за I розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засуджений на каторжні роботи довічно, термін скорочений до 20 років — 22 серпня 1826 року. Відправлений у Роченсальм, а звідти до Сибіру. Покарання відбував у Читинському острозі і Петровському заводі. Після закінчення терміну каторги переведений на поселення в с. Назаровський Ачинського округу Єнісейської губернії (нині м. Назарово Красноярського краю), де й помер. У Назарові Арбузов жив важко, досяг таких злиднів, що останнім часом харчувався лише рибою, яку сам ловив. Могила його не збереглася.

Одна з головних вулиць міста (вулиця декабриста Арбузова) названа в пам'ять про Арбузова.

Джерела

• Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М, «Наука», 1988, с. 10, 219 (рос.)
• Нечкина М. В. Декабристы. — М., «Наука», 1982
• Зильберштейн И. С. Художник — декабрист Николай Бестужев.- М., «Изобразительное искусство», 1988, с. 342—343 (рос.)