Апеннінський півострів
Апенні́нський піво́стрів (італ. Penisola appenninica), або Італі́йський піво́стрів (італ. penisola italica або penisola italiana) — півострів у Південній Європі, в Італії; також на півострові розташовані мікродержави Ватикан і Сан-Марино. Площа 149 тис. км², ширина 130—300 км. Вдається в Середземне море на 1100 км.
| Апеннінський півострів | |
|---|---|
 Знімок півострова з супутника в березні 2003 року. | |
| 42°24′03″ пн. ш. 13°03′01″ сх. д. / 42.40083° пн. ш. 13.05028° сх. д. | |
| Довколишні води | Тірренське море Іонічне море Адріатичне море |
| Площа | 149 тис. км² |
| Найвища точка | 2912 м, гора Корно-Ґранде |
| Країна |  Італія.svg){kind=small} Ватикан Сан-Марино |
| Регіон | Південна Європа, Середземномор’я |
 | |
  Апеннінський півострів | |
 | |
 Апеннінський півострів у Вікісховищі | |
Його називають lo Stivale (Черевик) через форму півострова, що нагадує чоботи на високих підборах. Три менших півострова сприяють цій характерній формі, а саме Калабрія («пальець»), Саленто («п’ята») і Гаргано («шпора»).[1] Основу італійського півострова складають Апеннінські гори, від яких він отримав одну зі своїх назв. Півострів охоплює більшу частину Італії, а також анклавні мікродержави Сан-Марино та Ватикан.
Географія
ред.Географічно мінімальна територія Італійського півострова складається з землі на південь від лінії, що тягнеться від річок Магра до Рубікону, на північ від Тоскано-Еміліанських Апеннін. Він виключає долину річки По і південні схили Альп.[2][3] На Італійському півострові знаходиться єдиний у континентальній Європі діючий вулкан Везувій.[4]
З материком Європи з'єднується Паданською рівниною, відмежованою на півночі Альпами. Омивається із заходу Тірренським морем, з півдня — Іонічним морем, зі сходу — Адріатичним морем. Головні річки — Тибр, Арно.
У рельєфі переважають молоді складчасті гори (Апенніни) та горбасті передгір'я. Місцями зустрічаються старі масиви (Калабрія) та вулканічні форми (активний вулкан Везувій, Флегрейські поля). Часті землетруси.
Клімат субтропічний середземноморський зі спекотним літом і дощовою прохолодною зимою. Рослинність нижніх ділянок — вічнозелені ліси та чагарники (маквіс, гарига), вище — широколисті та хвойні ліси. Є мінеральні джерела. Корисні копалини — ртуть, боксити, пірит, мармури; родовища підземного газу та нафти.
Політика
ред.У загальному дискурсі «Італія» та «Італійський півострів» часто використовуються як синоніми. Однак Північна Італія може бути виключена зі складу Італійського півострова. З політичної точки зору, Італійський півострів у строгому значенні (отже, за винятком Острівної Італії та Північної Італії[5]).[6] [7]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ The BOOT of ITALY. June 2023. Процитовано 5 жовтня 2023.
- ↑ De Agostini Ed., L'Enciclopedia Geografica – Vol. I - Italia, 2004, p. 78.
- ↑ Touring Club Italiano, Conosci l'Italia – Vol. I: L'Italia fisica, 1957.
- ↑ Mount Vesuvius, Italy: Map, Facts, Eruption Pictures, Pompeii.
- ↑ Vocabolario Treccani, Peninsulare
- ↑ De Agostini Ed., L'Enciclopedia Geografica - Vol. I - Italia, 2004, p.78
- ↑ Touring Club Italiano, Conosci l'Italia - Vol. I: L'Italia fisica, 1957
Література
ред.
- Географічний энциклопедичний словник. Москва. «Радянська енциклопедія». 1989. стор. 35(рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.