Іллінська церква (Суботів)
Іллінська церква (Церква Святого Пророка Іллі) — православний храм ПЦУ у селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.
Іллінська церква | |
---|---|
49°5′39.7″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, село Суботів, Черкаська область |
Засновник | Богдан Хмельницький |
Початок будівництва | 1651 |
Кінець будівництва | 1653 або 1656 |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Українське бароко |
Належність | Православна церква України |
Єпархія | Черкаська єпархія |
Епонім | Ілля |
Іллінська церква у Вікісховищі |
Опис
ред.Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконічно: їх кути закріплені пілястрами, в стінах — невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому — ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни[1].
Основні розміри церкви: довжина 23 м, ширина 14,08 м, висота стін 7,35 м. Церква збудована із каменю і цегли, товщина стін 1,8 м.[2]
Історія
ред.За даними Івана Крип'якевича,[3] церква була збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті в околиці Суботова.[4]
Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.
Під час новітніх георадарних вимірювань у червні 2019 в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до склепу розмірами 3×1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладеного зсередини цеглою, який, ймовірно є усипальнею Гетьмана[5].
У 1869 році поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.
З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.
Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проєктом архітектора Ісроеля Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.
У 1978 році архітектором Сергієм Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.
З 1990 року церква повернута релігійній громаді. У 1990-х іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).
У 1995 році полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.
Образ церкви
ред.В липні 1845 року Тарас Шевченко, під час подорожі по Україні, побував і в Суботові, де серед інших малюнків намалював і Іллінську церкву. Малюнок «Богданова церква у Суботові» увійшов до його альбому 1845 року.
Пізніше, того ж року, перебуваючи на Полтавщині, поет написав вірш «Стоїть в селі Суботові».[6]
- Стоїть в селі Суботові
- На горі високій
- Домовина України,
- Широка, глибока.
- Ото церков Богданова.
- Там-то він молився,
- Щоб москаль добром і лихом
- З козаком ділився…
Також церкву малювали П. Сплестер, Де ля Фліз та інші.
Зображення церкви присутнє на зворотній стороні 5-гривневих купюр.
Примітки
ред.- ↑ «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 25 вересня 2010.
- ↑ Суботів - козацька столиця / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum (ua) . Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
- ↑ він посилається на «Путешествие антиохийского патриарха Макария…»— М., 1897.— Ч. 1., С. 26; Ч. 2, С. 6
- ↑ Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— С. 57. ISBN 5-11-000889-2
- ↑ Світлана Лелітка. Науковці продовжать дослідження усипальниці Богдана Хмельницького — ГОЛОС УКРАЇНИ, 20 липня 2019, № 136. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1, С. 160—161, 217.
Джерела
ред.- Ильинская церковь в селе Субботове Чигиринского уезда. Г. Г. Павлуцкий. Деревянные и каменные храмы. — К.: 1905, С. 111—116 [Архівовано 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Черкаський освітянський портал. Історичні та архітектурні пам'ятки
- «ОКО» — архітектурно-краєзнавчий сайт про Україну. Іллінська церква (1653) [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Вортман Д. Я. Іллінська церква у Суботові, церква Іллі пророка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.