Полуденок
Підвечі́рок (полуденок)[1] — споживання їжі між обідом і вечерею, також назва їжі, яка приготована між обідом і вечерею.
В українських дитсадках зазвичай підвечірок проводиться о 16:00, або після тихого часу.
Утворення слова
Існує два варіанти цього слова: полуденок та підвечірок. Варіант полуденок, утворений за допомогою давнього префікса полу-, який також є в словах полумисок (до речі, це «напівмиска»: вже не тарілка, але ще й не миска), полукіпок.[2]
Історія
Режим харчування українців залежав від різних факторів — від сезону року, режиму робочого дня, запасів харчових продуктів, релігійних вірувань та ін. Традиційно у селян було прийнято харчуватися тричі на добу: снідати, обідати і вечеряти. У гарячу для них пору літніх польових робіт, коли світловий день був довгим і виснажливим, селяни приймали їжу ще додатково — у полуденок або підвечірок. Загалом розподіл їжі впродовж дня в Україні майже скрізь був однаковим і залежав передовсім від режиму роботи, а також від заможності сім'ї. Так, при триразовому харчуванні сніданок з'їдали вже о 6—7-й год. до початку робочого дня, обідали — об 11—13-й год., а вечеряли — аж о 20—21-й год. При чотириразовому харчуванні, як уже згадувалося, використовували також полудень або підвечірок (о 16—17-й год.). Взимку, зокрема у Великий піст, бідні селяни часто обмежувалися лише двома прийомами їжі — обідом і вечерею або сніданком і вечерею.[3]
Меню та склад
Підвечірок зазвичай складається з фруктів, каші, сиру, млинців, печива, тістечок, молока або чаю. Він не повинен бути важким і занадто ситним.
Примітки
- ↑ підвечірок - это... Что такое підвечірок?. Словари и энциклопедии на Академике. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ Культура мови: як ми говоримо за їжею та про їжу. l-ponomar.com. Процитовано 1 квітня 2016.
- ↑ Режим та етикет харчування, основні харчові заборони. www.ebk.net.ua. Процитовано 1 квітня 2016.