Ударні події на Юпітері: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 198:
Зіткнення також можуть створювати [[сейсмічні хвилі]], які у випадку комети Шумейкерів - Леві 9 поширювалися по планеті зі швидкістю 450 метрів на секунду і спостерігалися протягом більше двох годин після зіткнення<ref name="Ingersoll">{{cite journal|last=Ingersoll|first=A. P.|year=1995|title=Waves from the collisions of comet Shoemaker-Levy 9 with Jupiter|url=https://www.nature.com/nature/journal/v374/n6524/abs/374706a0.html|journal=Nature|volume=374|issue=6524|pages=706–708|bibcode=1995Natur.374..706I|doi=10.1038/374706a0|pmid=7715724|s2cid=4325357}}</ref>. У деяких випадках поблизу місця зіткнення і в антиподальній зоні можуть з'являтися [[Полярне сяйво|полярні сяйва]], які оцінюються по відношенню до [[Магнітосфера Юпітера|магнітного поля Юпітера]] й інтерпретуються як наслідок випадання матеріалу зі шлейфу<ref>{{cite journal|last=Hill|first=T.W.|year=1995|title=Mid-latitude Jovian aurora produced by the impact of comet Shoemaker-Levy-9|journal=Geophysical Research Letters|volume=22|pages=1817–1820|bibcode=1995GeoRL..22.1817H|doi=10.1029/95GL01774|number=13}}</ref>. У цьому випадку зіткнення було виявлено помітне збільшення радіовипромінювання від Юпітера, що було інтерпретовано як наслідок впровадження [[Релятивістські частинки|релятивістських електронів]] у магнітосферу планети<ref>{{cite journal|last=Olano|first=C.A.|year=1999|title=Jupiter's Synchrotron Emission Induced by the Collision of Comet Shoemaker-Levy 9|journal=Astrophysics and Space Science|volume=266|pages=347–369|bibcode=1999Ap&SS.266..347O|doi=10.1023/A:1002020013936|number=3|s2cid=118876167}}</ref>.
На місці падіння, залежно від розміру об'єкта, що впав, та його складу, при спостереженні у видимому та ультрафіолетовому діапазонах з'являється надзвичайно темна пляма. Водночас ця пляма видається яскравою в інфрачервоному діапазоні. Її розмір пов'язаний з інтенсивністю інфрачервоного випромінювання від ударного шлейфу. У випадку кометних об'єктів розміром від 1 до 2 км, таких як фрагмент G комети Шумейкерів, пляма переважає над типовими утвореннями [[Атмосфера Юпітера|атмосфери Юпітера]]. Пляма складається з центрального еліпса, що відповідає місцю вибуху, і товстішого півкільця в напрямку, протилежному до удару, яке відповідає викинутому матеріалу. Процес, що призвів до утворення плями, невідомий; вчені вважають, що плями в основному складаються з уламків<ref>{{cite journal|last=Field|first=G.B.|year=1995|title=Dust as the cause of spots on Jupiter|journal=Astronomy and Astrophysics|volume=294|pages=L53–L55|bibcode=1995A&A...294L..53F|number=3}}</ref>.
Невеликі плями можуть зникнути за кілька днів або тижнів. Більші плями залишаються на кілька місяців, хоча з часом деформуються. У випадку багаторазових зіткнень, як це відбулось із кометою Шумейкерів, може утворитися «смуга удару», що відповідає смузі, яку займають плями. 1994 року ця смуга не утворилася від об'єднання плям, а з'явилася, коли вони почали розпадатися, і проіснувала приблизно до червня наступного року<ref name="scars2">{{cite journal|last=Rogers|first=J.H.|year=1996|title=The comet collision with Jupiter: II. The visible scars|journal=Journal of the British Astronomical Association|volume=106|pages=125–149|bibcode=1996JBAA..106..125R|number=3}}</ref>.
== Примітки ==
| |||