Шевченко Тарас Григорович: відмінності між версіями

25 травня 1843 року Шевченко з [[Санкт-Петербург|Петербурга]] виїхав в [[Україна|Україну]]. Завітав до поета [[Забіла Віктор Миколайович|Віктора Забіли]] на його хуторі [[Забілівщина|Кукуріківщина]] під [[Борзна|Борзною]].<ref name="nlu.org.ua"/> Зупинився у [[Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»|Качанівці]] на [[Чернігівська губернія|Чернігівщині]], у маєтку поміщика [[Тарновський Григорій Степанович|Григорія Тарновського]])<ref>''Кирилюк Є.&nbsp;П.''&nbsp;Тарас Шевченко. Життя і творчість.&nbsp;— К. : Держлітвидав України, 1964.&nbsp;— С. 118.</ref>. Побував Шевченко і в сусідніх містах та селах: [[Іваниця (Прилуцький район)|Іваниці]], [[Ічня|Ічні]], [[Григорівка (Бахмацька міська громада)|Григорівці]], [[Батурин]]і та [[Власівка (Прилуцький район)|Власівці]].<ref name="nlu.org.ua"/> У Григорівці він гостював у маєтку поміщика П.&nbsp;Скоропадського. У червні 1843 року Шевченко прибув до [[Київ|Києва]], де познайомився з [[Максимович Михайло Олександрович|Михайлом Максимовичем]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймоном Кулішем]] й багатьма художниками, зокрема з [[Сенчило-Стефановський Олексій Флорович|Олексієм Сенчило-Стефановським]].<ref name="nlu.org.ua"/><ref>Справа №&nbsp;81, ч. 6, арк. 60—65.</ref> Тоді поет побував на знаменитих «[[Київський контрактовий ярмарок|контрактових ярмарках]]» на [[Поділ|Подолі]].<ref name="nlu.org.ua"/> У цей він час він познайомився з майбутнім [[Кирило-Мефодіївське товариство|кирило‐мефодіївцем]] [[Білозерський Василь Михайлович|В. Білозерським]] й з багатьма студентами [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]], молодь тепло вітала його, як свого улюбленого поета.<ref name="litopys77">[http://litopys.org.ua/shevchenko/bio05.htm «Подорож Шевченка в Україну 1843 року»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191230132524/http://litopys.org.ua/shevchenko/bio05.htm |date=30 грудня 2019 }} [Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко. Біографія.&nbsp;— К., 1984.&nbsp;— С. 81-111.] ''litopys.org.ua'' Процитовано 14 березня 2022</ref> Оглядаючи й милуючись історичними пам'ятками та краєвидами Києва, Шевченко робив замальовки у своєму альбомі, розпочатому ще в Петербурзі.<ref name="litopys77"/> Разом з Кулішем, Шевченко відвідав [[Вишгород]] і [[Нові Петрівці|Межигір'я]], де оглянули [[Межигірський монастир|монастир]], історія якого тісно пов'язана із [[Запорозька Січ|Запорізькою Січчю]], у своєму альбомі поет зробив малюнок олівцем [[Межигірський монастир|Києво-Межигірського монастиря]].

На [[Полтавська губернія|Полтавщині]] відвідав Євгена Гребінку в його [[Мар'янівка (Лубенський район)|Убіжищі]]<ref>''Чужбинский А.'' Воспоминания о Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко…&nbsp;— С. 6.</ref>. 11 липня 1843-го&nbsp;— у [[день апостолів Петра і Павла|день св. Петра і Павла]]&nbsp;— відвідав разом із ним пишну гостину в хрещеної матері Гребінки, вдови-генеральші [[Вільхівська Тетяна Густавівна|Тетяни Вільхівської]] в її «українському Версалі» в [[Мойсівка|Мойсівці]], де познайомився з поетом [[Афанасьєв-Чужбинський Олександр Степанович|Олександром Афанасьєвим-Чужбинським]] та офіцером [[Де Бальмен Яків Петрович|Яковом де Бальменом]] (пізніше присвятив йому поему [[Кавказ (поема)|«Кавказ»]]).<ref name="nlu.org.ua"/> У липні 1843 року в [[Ковалівка (Черкаська область)|Ковалівці]] Шевченко відвідує [[Капніст Олексій Васильович|Олексія Капніста]]&nbsp;— учасника руху [[Декабристи|декабристів]], сина автора «[[Ода на рабство|Оди на рабство]]» і комедії «Ябеда» [[Капніст Василь Васильович|Василя Капніста]]. В обидвох вони поїхали до [[Яготин]]а, до [[Рєпнін-Волконський Микола Григорович|Миколи Рєпніна-Волконського]], де, живучи протягом жовтня&nbsp;— грудня 1843 року, на замовлення Олексія Капніста Шевченко виконав дві копії з портрета Миколи Рєпніна (роботи швейцарського художника Й. Горнунга). Знайомство із сім'єю Рєпніних стало однією з найважливіших подій в житті Шевченка. У цій родині поет знайшов не тільки шанувальників свого таланту, але й вірних друзів, найвідданішою з яких була княжна [[Рєпніна Варвара Миколаївна|Варвара]], яку він згодом називав «незабутнім другом», а він для неї став&nbsp;— коханням.<ref name="nlu.org.ua"/><ref>Русские пропилеи.&nbsp;— М., 1916.&nbsp;— т. II.&nbsp;— С. 180—181; 203—204; Киевская старина.&nbsp;— 1888.&nbsp;— кн. 10.&nbsp;— С. 2—3.</ref> Перебуваючи в Яготині, Шевченко написав поему «[[Тризна (поема)|Тризна]]», яку присвятив княжні.<ref>[http://litopys.org.ua/shevchenko/shev123.htm «Тризна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220409085119/http://litopys.org.ua/shevchenko/shev123.htm |date=9 квітня 2022 }} ''litopys.org.ua'' Процитовано 15 березня 2022</ref> Тоді ж поет намалював портрет двох онуків князя&nbsp;— [[Капніст Варвара Василівна|Варвари Василівни]] та [[Рєпнін Микола Васильович (1834—1918)|Миколи]]<ref>{{Cite web|title=89. Портрет дітей В. М. Рєпніна. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. Том. 7. Кн. 1|url=http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7089.htm|website=izbornyk.org.ua|accessdate=2023-07-18}}</ref> (за іншими даними&nbsp;— Василя<ref>{{ШевЕ-5|частина=Рєпніна Василя Миколайовича дітей портрет|сторінки=463—464|автор=Тетяна Калініна}}</ref>) Васильовича. Того ж літа поет відвідав маєтки своїх нових знайомих: [[Закревські|Закревських]] у [[Березова Рудка|Березовій Рудці]], Якова де Бальмена в [[Линовиця|Линовиці]], [[Селецький Петро Дмитрович|Петра Селецького]] в [[Малютинці|Малютинцях]], Олександра Афанасьєва-Чужбинського в [[Ісківці (Лубенський район)|Ісківцях]] й був з ним на ярмарку у [[Лубни|Лубнах]], [[Ревуцькі|Ревуцьких]]<ref>[http://uk.rodovid.org/wk?title=Рід:Ревуцькі&limit=250&offset=0 Рід: Ревуцькі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306111833/http://uk.rodovid.org/wk?limit=250&offset=0&title=Рід:Ревуцькі |date=6 березня 2016 }} ''uk.rodovid.org'' Процитовано 13 березня 2022</ref> в [[Іржавець (Прилуцький район)|Іржавці]], [[Ґалаґани (рід)|Ґалаґанів]] у [[Сокиринці (Прилуцький район)|Сокиринцях]] та [[Дігтярі (смт)|Дігтярях]]. 2 жовтня 1843 року гостював у рідному [[Шевченкове (Звенигородський район)|селі Кирилівці]], Звенигородського повіту, на Київщині в сестри та братів<ref>Центральний Державний історичний архів УРСР. Київ, ф. 127, оп. 1012, спр. 2130, арк. 16</ref>. Мандрував він й такими селами та містами [[Черкаська область|Черкащини]], як: [[Будище (Черкаський район)|Будище]], [[Лисянка (смт)|Лисянка]], [[Шендерівка (Черкаська область)|Шендерівка]], [[Гудзівка]], [[Мошни]], [[Звенигородка]], [[Трахтемирів]] й інші.<ref name="nlu.org.ua"/>