[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Посилання: Файл було видалено.
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
доповнення, уточнення
Рядок 1:
[[Файл:US Army 52696 Fall fun ripe for the picking.jpg|thumb|200px|]]
'''БатькоБа́тько''', абозменшувально-пестливе '''Татота́то''' ({{lang-en|father, dad}})  — чоловік, який є одним з двох [[Батьки|батьків]] нащадка, опікун [[дитина|дитини]] або декількох дітей, за яких він несе [[мораль]]ну, [[матерія|матеріальну]] і суспільну відповідальність та зобов'язання до досягнення зрілого віку і до певної міри теж у дорослому віці. Батько  — основа повноцінної сім'ї, має глибокий вплив, особливо у дитинстві, та значення для дитини протягом її життя.
 
В українській мові, зазвичай термін ''батько'' в однині означає чоловічого предка та вихованця дитини, тоді як поняття [[батьки]] стосується як і тата, так і матері загалом.
 
== Інші значення ==
* Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і  т.  д. (перен.)
* Шанобливе називання козацької старшини, отаманів.
* Ввічливе звертання до чоловіка похилого віку.
 
== Походження назви ==
Слово «батько» мовознавці виводять від [[праслов'янська мова{{lang-x-slav|праслов'янського]] ''*bata'', ''*batja''}}; у процесі розвитку мови за допомогою суфікса зменшеності ''–к–'' на українському ґрунті сформувалася форма ''батько''.<ref>Етимологічний словник української мови: У 7 т.– К., 1982—2003.&nbsp;— Т. 1–4name="ЕСУМ">{{ЕСУМ1}}</ref>. КоріньСлово ''bat*bata'' подібнийпорівнюють доз {{lang-la|pater}}, [[давньоіндійська мова|дав.-інд.]] ''pita'', {{lang-el|πατήρ}}, {{lang-got|fadar}}, {{lang-en|father}}, чи тлумачать як зменшувальну форму від {{lang-x-slav|*bratrъ}} («[[брат]]»), у цьому разі припускається семантичний зсув «брат > батько»<ref name="ЕСУМ"/>. Малопереконливі версії запозичення з [[іранські мови|іранських]] чи [[тюркські мови|тюркських]] мов, як і припущення про субстратне балканське походження<ref name="ЕСУМ"/>. Від «батько» утворюються зменшено-пестливі слова ''батечко, батенько, батонько, батуньо, батусьо, батіночко, батейко''.<ref>Етнолінгвістичний аспект назв спорідненості. Дарія Добрусинець</ref>
 
В українській мові для звернення дітей до батька і як синонім використовується слово «тато». Таке ж слово існує або існувало у інших слов'янських мовах: [[Діалекти російської мови|рос. діал.]] і заст. ''тата'', ''тятя'', ''тьотьо'', {{lang-bg|та́то; тате}}, {{lang-sh|та̏та, та́та}}, {{lang-sl|táta}}, {{lang-cs|táta}}, {{lang-sk|tata}}, {{lang-dsb|tata}}, {{lang-hsb|tata}}, {{lang-pl|tata}}.<ref name="ЕРСФ"/>. Праслов'янську форму слова відновлюють як ''*tata''. Слова з таким же значенням із схожим звучанням трапляються і не в слов'янських мовах, що вказує на доволі давнє походження слова (в {{lang-lt|tete}} {{lang-la|atta}}). Реконструйована [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейська]] форма ''*átta'' («тато»); окрім того, вважають, що до неї також сходить праслов'янське ''*otьcь'' («отець»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref><ref>[http://www.ukrainica.org.ua/ukr/content/2845 Етимологія сучасних українських слів, складовою частиною яких є шумерський вказівний займенник&nbsp;— це, та хаттський&nbsp;— то]</ref>. Співзвучні слова існують і в неіндоєвропейських мовах ({{lang-tr|ata}})
Рядок 21:
* [[Мати]]
 
== Джерела ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://dag.com.ua/people/rodstv.html Терміни генеалогії].