Обговорення:Омелян Пріцак: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок) |
Tryhlav (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38:
:[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]], от гляньте ще раз статтю В.Барана [http://mue.etnolog.org.ua/zmist/2014/6.pdf Етнокультурні процеси в період Київської держави]. Хіба там критика? Ні, там полеміка, при чому із більшістю тез Пріцака Баран погоджується і сперечається із ним щодо деяких деталей. Більше того, Баран згадує Пріцака у статті 15 разів (більше хіба що Грушевського), розгляду його концепції приділено увагу на 3-х сторінках і, як я вище сказав, Баран дає досить високу оцінку його праці, полемізуючи з окремими моментами, зокрема недостатній увазі Пріцака до археології. Якщо глянути, як Баран висловлюється щодо концепції Сєдова про так званий "[[Руський каганат]]", то видно, що там справді нищівна критика, він каменя на камені від неї не залишає. Загалом ця стаття непогане джерело для представлення у нашій статті поглядів Пріцака, тільки якщо не висмикувати з неї якісь однобокі моменти. --[[Користувач:Yakudza|yakudza]] 20:31, 12 квітня 2018 (UTC)
::Попри те що у данній ст критика Пріцака з його боку не є послідовною фрагмент:
{{виписка|''О.Пріцак навіть ставить питання про хозарську належність полян і м. Києва, яке, на його думку виникло лише у IX ст. як хозарська фортеця. П.Толочко Г.Шовкопляс С.Кілієвич та інші археологи — дослідники Києва — здобули матеріали на Старокиївській горі, які датуються VI—VIII ст. і належить слов'янським празько-корчацьким та райковецькій культурам. Вони незаперечно свідчать що Київ виник у VI ст. як слов'янське поселення, яке переросло у городище, а потім у середньовічне місто'' ( Етнокультурні процеси в період київсько-руської держави (с. 14))}}
абс відповідає поданому у видаленому вами розділі --[[Користувач:Tryhlav|Tryhlav]] ([[Обговорення користувача:Tryhlav|обговорення]]) 08:21, 14 квітня 2018 (UTC)
| |||