Хуст: відмінності між версіями

|етнікон=хустя́нин<br/>хустя́нка<br/>хустя́ни}}

{{Otheruses|Хуст (значення)}}

 

На околицях населеного пункту височить гора вулканічного походження, на якій [[1090]] року почалось будівництво [[Хустський замок|замку-фортеці]] (тепер у руїнах). Замок слугував для охорони шляху до копальні [[Кухонна сіль|солі]] в [[Солотвино|Солотвині]]. У [[XVI століття|XVI]]—XVII століттях за Хуст і його замок часто воювали [[Габсбурги]] і семигородські князі, на нього здійснювали напади турки і татари. [[1709]] року [[Ференц II Ракоці|Ференц Ракоці]] скликав у Хусті семигородський сейм. [[1766]] року замок знищили удар блискавки і пожежа.

[[Файл:Замкова гора, Хуст.JPG|міні|праворуч|270пкс|Замкова гора, вигляд з півдня]]

[[Файл:Будівля вокзалу ст. Хуст.JPG|міні|праворуч|270пкс|Залізничний двірець]]

 

1717&nbsp;р. на Закарпаття здійснили останній напад татари. 12-тисячна орда з величезною здобиччю і багатотисячним натовпом невільників поверталася в Крим після наскоку на Дунайську низовину. Татари не наважилися напасти на замок і, пройшовши лівим берегом Тиси, намагалися без перешкод відійти в Крим. Та гарнізон [[Хустський замок|Хустського замку]] сам зробив сміливу вилазку і біля села [[Вишково|Вишкова]] завдав татарам поразки.

Входження краю до складу [[Чехословацька Республіка (1948—1960)|чехословацької держави]] сприятливо вплинуло на загальний економічний, господарський та культурний стан Закарпаття, зріс рівень промисловості. Заходи уряду країни перетворили економіку з аграрної в аграрно-індустріальну, покращився життєвий рівень населення, стрімко розвивалися міста. Зміни не оминули і Хуста: впродовж 1920-1930-х років його населення зросло вдвічі. Якщо в [[1910]] році в населеному пункті проживало близько 10 тис. осіб, то у [[1930]]&nbsp;— 17883, а на початок [[1937]] року Хуст нараховував вже близько 20 тисяч мешканців. Статистичні дані за [[1930]] рік зазначають, що українці становили 52,4&nbsp;% населення, іншими великими національними групами були [[чехи]], [[словаки]], [[євреї]] та [[угорці]]<ref name=":0">{{Стаття |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nznuoakl_2016_17_55.pdf |title=Національні риси в архітектурі «Масарикової колонії» в місті Хуст Закарпатської області |author=Анастасія Хмара |journal=Наукові записки Національного університету Острозька академія |серія=Культурологія |випуск=17 |pages=373-379 |date=2016 |accessdate=6 квітня 2022 |archivedate=21 січня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220121105339/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNznuoakl_2016_17_55.pdf }}</ref>.

 

 

{{Main|Чеський квартал (Хуст)}}

</center>

 

За рішенням [[Перший Віденський арбітраж|Першого Віденського арбітражу (1938)]] рівнинна частина Закарпаття з найбільшими містами [[Ужгород]]ом і [[Мукачево|Мукачевим]] чехословацька влада передала Угорщині, [[Уряд Карпатської України|автономний уряд]] [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]] з іншими адміністративними структурами був змушений [[10 листопада]] [[1938]] року покинути Ужгород і обрати своєю столицею третій за величиною центр&nbsp;— Хуст.

[[Файл:Ivan Franko utca, balra a Szolgabírósági palota, háttérben a vár. Fortepan 93963.jpg|ліворуч|міні|230px|Будівля [[Уряд Карпатської України|Уряду Карпатської України]].]]

[[Уряд Карпатської України]] розмістився у теперішній будівлі [[Хустська міська рада|Хустської міської ради]].

 

 

На сесії парламент затвердив проголошення державного суверенітету Карпатської України, доконане [[14 березня]] [[1939]] прем'єром о. А. Волошиним, ухвалив конституційний закон, обрав президента держави та затвердив новий уряд (прем'єр [[Ревай Юліан|Юліан Ревай]]). Головою СКУ депутати обрали [[Августин Штефан|Августина Штефана]], заступниками&nbsp;— [[Ревай Федір|Федора Ревая]] та [[Росоха Степан|Степана Росоху]]. Рішенням Сойму підтверджувалося, що [[Карпатська Україна]] є незалежною державою&nbsp;— республікою з президентом на чолі, обраним соймом.

 

 

У той же день [[Угорсько-українська війна (1939)|угорські війська зайняли місто]]. У місті 1938-39 існував осередок Апостольського адміністратора [[Мукачівська греко-католицька єпархія|Мукачівської єпархії]], виходив щоденник «Нова Свобода» та діяв театр «Нова Сцена». На замковій горі поховані полеглі карпатські січовики.

 

 

Після війни в Хусті були побудовані нові підприємства, що забезпечили роботою масу місцевих жителів: фетро-фільцева, меблева, взуттєва фабрики, керамічний, цегельний і плодо-консервний заводи. У радянський період були відкриті училища медичних сестер, фахівців лісового господарства, бібліотечних працівників, школа-інтернат та інші навчальні заклади. Нині на околиці міста існує страусина ферма.

[[Файл:Khust 2016 - panoramio (3).jpg|міні|праворуч|270пкс|Середмістя Хуста, 2016 рік]]

[[Файл:Khust 2016 - panoramio (1).jpg|міні|праворуч|270пкс|Фонтан у середмісті]]

 

 

<timeline>

ImageSize = width:1130 height:320

bar:2022 at: 28039 text: 28,039 shift:(-14,5)

</timeline>

|}

 

|}

 

== Освіта і наука ==

У місті працює телеканал [[РТК Хуст]].

 

 

== Архітектура та пам'ятки ==

* [[Антонін Москалик|Москалик Антонін]] (1930—2006)&nbsp;— чеський режисер.

* [[Шкробинець Юрій Васильович]] (1928—2001)&nbsp;— перекладач, літературознавець, письменник, редактор, педагог.

'''Сучасники:'''

* [[Герег Іван Дмитрович]] (1944)&nbsp;— радянський футболіст, відомий виступами за «Карпати» (Львів).

* [[Гудак Петро Степанович]] (1961)&nbsp;— український нейрохірург, науковець, скрипаль.

* [[Дочинець Мирослав Іванович]] (1959)&nbsp;— письменник.

* [[Макаревська Світлана Борисівна]] (1947)&nbsp;— українська поетеса.

* [[Орлова Тетяна Миколаївна]] (1963)&nbsp;— заслужена артистка України, органістка.

{{Бібліоінформація|#AFD6FF}}

{{Хустська міська громада}}

{{Історичні місця Закарпатської області}}

{{Столиці України}}