Вікіпедія

Туризм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 29 проміжних версій 23 користувачів)
Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:Urban backpacking.jpg|thumb|230px|[[Бекпекінг|Бекпекери]] перед будівлею [[Віденська державна опера|Віденської опери]]]]▼
{{unibox}}
▲[[Файл:Urban backpacking.jpg|thumb|230px|[[Бекпекінг|Бекпекери]] перед будівлею [[Віденська державна опера|Віденської опери]]]]
[[Файл:Кавказ-шлях з Безенгійської ущелини до перевалу Кель-Баші.001.jpg|thumb|230px|Центральний [[Кавказ]]. Група [[Туристсько-альпіністський клуб "Пошук"|українських туристів]] на маршруті з [[Безенгійська ущелина|Безенгійської ущелини]] до перевалу [[Кель-Баші]].]]
[[Файл:Туристи. Чатир-Даг..JPG|thumb|230px|Туристи. Плато [[Чатир-Даг]], [[Кримські гори]]. Україна-Крим-2011 р.]]
'''Тури́зм''' — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання ізз оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою чи іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності цієї особи в місці перебування.▼
 
Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг таі товарів, що об'єктивно розвинулась унаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту тай організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства<ref name=Lub>[http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp12.htm Любіцева О.&nbsp;О. Ринок туристичних послуг]</ref>.▼
▲'''Тури́зм'''&nbsp;— тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання із оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою чи іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.
 
▲Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась унаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства<ref name=Lub>[http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp12.htm Любіцева О.&nbsp;О. Ринок туристичних послуг]</ref>.
 
== Термінологія ==
* '''[[Турист]]''' за визначенням закону України про туризм&nbsp;— особа, яка здійснює мандрівку поУкраїною Україні абочи до іншої країни з не забороненою законом країни метою перебування на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишитипокинути країну або місце перебування в зазначений термін<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-15#Text |title=Про внесення змін до Закону України "Про туризм"}}</ref>. Любителя подорожувати стали називати [[турист]]ом десь наприкінці XIX століття<ref name="Маслов">Маслов В. І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є.&nbsp;І.&nbsp;Корольков.&nbsp;— К.: Веселка, 1990.&nbsp;— 172&nbsp;с.:іл. ISBN 5-301-00515-4</ref>. Запозичене з [[Французька мова|французької мови]] слово носило тоді дещо глузливий відтінок, наближаючись за значенням до «гультяя» тачи «швенді»<ref name="Маслов"/>. Трохи пізнішезгодом настільний енциклопедичний [[словник]] витлумачив туризм як «подорож задля власної насолоди, розваги»<ref name="Маслов"/>.
[[Файл:Mariturism 2008.jpg|thumb|230px|Туристи на [[Адріатичне море|Адріатиці]]]]
 
* '''Туристичний продукт'''&nbsp;— попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення тай інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезеннямдвома ізгаданими туристичні послуги, розміщеннямзокрема (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);.
 
* '''Супутні туристичні послуги та товари'''&nbsp;— послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їхїхньої реалізації туристам;.
 
* '''Характерні туристичні послуги та товари'''&nbsp;— послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання таі виробництво яких суттєво скоротиться без їхїхньої реалізації туристам;.
 
* '''Просування туристичного продукту'''&nbsp;— комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організація рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо);.
 
* '''Місце продажу (реалізації) туристичних послуг'''&nbsp;— країна, в якій зареєстровано відповідний суб'єкт господарювання, що реалізує туристичний продукт;.
 
* '''Місце надання туристичних послуг'''&nbsp;— країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.
 
== Історія туризму ==
{{Вікіфікувати розділ}}
Усю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи: Перший&nbsp;— з найдавніших часів до [[1841]] року&nbsp;— це початковий етап розвитку туризму.▼
Історію розвитку туризму ділять на чотири основні етапи:
 
▲Усю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи: Перший&nbsp;—перший (з найдавніших часів до [[1841]] року&nbsp;) — це початковий етап розвитку туризму.;
 
Другий&nbsp;— здругий ([[1841]] року до —[[1914]]) року&nbsp;— етап становлення організованого туризму.;
 
Третій&nbsp;— зтретій ([[1914]] року до —[[1945|1945)]] року&nbsp;— формування [[Індустрія|індустрії]] туризму.;
 
Четвертий&nbsp;—четвертий (з [[1945]] року до наших днів&nbsp;) — етап масового туризму та [[глобалізація|глобалізації]] туристичної індустрії.
 
Цілком очевидно, що попередницеюПопередницею сучасної туристичної, (у нинішньому розумінні цього слова,) подорожі була будь-яка мандрівка, яку здійснювали наші предки. ОсновнимиОсновні чинникамичинники, що спонукали наших предківлюдей мандрувати, були такі:
* потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;
* людська цікавість, бажання пізнати навколишній світ.
 
Унаслідок розвитку суспільства, виникнення товарно-грошових відносин, розподілу праці та виокремлення осіб, щонезайнятих не були зайняті ву суспільному виробництві та управлінні, з'явилисяявилася категоріїкатегорія людей, які постійно подорожували. Для першого етапу розвитку подорожей і туризму були характерні такі риси:
* Розвиток [[торгівля|торгівлі]], що, в свою чергу, сприяєсприяло соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні навколишнього світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних таі політичних відносин між ними. З історії ми знаємоВідомо, що багато купців були водночас і мореплавцями, і вченими-дослідниками. (зрозумілоНаприклад, ввідомий тогочасномумореплавець розумінні цього слова). Серед них можна назвати відомого мореплавця,і венеціанськоговенеційський купцякупець XIII&nbsp;ст. [[Марко Поло]], який залишив нащадкам книгу спогадів, щоде правдиво змальовувалаописав культуру та побут народів Сходу. таЦя довгийкнига тривалий час була керівництвомосновою для складенняскладання географічних карт цих регіонів.
* Розвиток різних [[Релігія|релігій]] також сприяв розвиткові подорожей в різні епохиподорожам, особливозокрема в [[Середньовіччя|епоху Середньовіччя]]. Виконання вірянами релігійних призначень, прочанство сприяли тому, що для прочан створювалисястворювали необхідні умови для проживання, харчування, транспортування та, ознайомлення зі [[Святиця|святинями]] (своєрідне екскурсійне обслуговування). Тобто це були ті ж самі послугиНаприклад, якими забезпечувалися в подальшому туристи. Прикладом цього може бути Києво-Печерська лавра, яка мала для обслуговування прочан у XVII&nbsp;ст. аптеку, бібліотеку церковних книг, трапезну та «гостинні будинки», своєрідні готелі. ТакожОкрім того, прочани були однією з найбільш захищених категорій подорожніх, ущодо питанняхзахисту збереженняїхнього здоров'я та життя. Цьому сприяли як сам статус прочанина, татак і різні заходи, до яких вдавалися організатори прочанства (різні релігійні ордени та місії; наприклад, організацією прочанства займавсязокрема [[Мальтійський орден]]).
* Розвиток культури і мистецтва. Природносприяв тому, що з'явилася певна категорія подорожніхмандрівників, зякі метоюхотіли ознайомитися зі звичаями, і культурою танародів, визначними пам'ятками мистецтва,. аОкрім такожцієї, дещо іншаз'явилася категорія мандрівників: ті, щоякі прагнутьпрагнули отримати освіту в інших країнах, вивчити абочи вдосконалити іноземні мови.
* Пізнання людиною природи призводить до відкриттяВідкриття нових земель, і місць з унікальним [[клімат]]ом, цілющих якостей мінеральних джерел, які можуть поліпшувати здоров'яцілющими людини.мінеральними Цеджерелами сприяло розвиткові подорожей з метою оздоровлення.
* Збільшення частки вільного часу в суспільствілюдей є такожстало важливим чинником, який сприяв появірозвитку туризму. Аджез вільний час надає людині не тільки можливість відновлення своєї життєвої сили, а й змогу раціонально і корисно використати свій вільний час дляметою пізнання навколишнього світу, займатись улюбленою справою та виховувати дітей та молодь, використовуючи досвід і досягнення минулих поколінь.
 
'''У стародавньому світі основними мотивами подорожей були:'''
Рядок 82 ⟶ 84:
Головна складність, з якою Кук зіткнувся цього разу,&nbsp;— нагодувати та розмістити на ночівлю одночасно понад 700 туристів. Проте підготовча робота не обмежувалась договорами, які були укладені з власниками готелів. Для своєї першої поїздки, а втім, як і для всіх наступних, Кук видав невеликий путівник з розповіддю про всі визначні пам'ятки, які туристи зможуть побачити. Успіх перевершив найоптимістичніші очікування. Ще під час рекламної компанії попит на квитки був такий високий, що виникла необхідність найняти два поїзди замість одного.
 
Далі почалися зовсім чудеса [[менеджмент]]у. В [[1846]]&nbsp;р. Кук відправивсявирушив до Шотландії, щоб розробити маршрут для любителів творчості [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]] та Роберта Бернса. Їх читав і цитував майже кожен мешканець [[Велика Британія|Великої Британії]]. Розрахунок безпомилковий: фанатичний читач обов'язково забажає «доторкнутися руками» до казкового світу улюблених творів. Кук був першим, хто це зрозумів і перетворив у життя цю ідею, одну з найкасовіших ідей майбутнього туристичного бізнесу. Після видання путівника по Шотландії Кук у першому ж потязі відвіз 350 осіб.
 
Освоївши маршрути по Шотландії, Ірландії, Північному Уельсу, острову Мен, Кук пішов далі. Він запропонував кільком великим землевласникам центральної Англії відкрити їх замки та парки простим людям для огляду. Робітникам це буде цікаво, вважав Кук. Першим відгукнувся герцог Ротлендширський, який відкрив туристам свій заміський замок. За ним потягнулись деякі інші знатні особи.
Рядок 92 ⟶ 94:
Грандіозний план був широко розрекламований в щойно-створеному Куком журналі «Екскурсант», який проіснував до Другої світової війни. Дякуючи зусиллям Томаса Кука, виставку відвідали 3 тис. учнів з Лейстера, Нотінгема і Дербі. Спланувавши дитячі екскурсії до столиці, Кук був особливо обережний: на станції дітей та вчителів зустрічала череда [[омнібус]]ів, фургонів, [[кеб]]ів, які відправляли дітей до Гайд-парку та очікували весь день, щоб доставити їх назад на вокзал. Результат діяльності був значний: завдяки Куку, виставку відвідали понад 165 тис. осіб.
 
Після [[Лондон]]а аналогічна виставка відбулася в Дубліні, а потім в [[1855]]&nbsp;р. на Єлисейських полях. Поїздка до [[Париж]]а була першим, зарубіжним, маршрутом Томаса Кука. І цього разу він знову передбачив усе. Численні контракти, укладені з власниками готелів та транспортних засобів, гарантували туристам спокій та комфорт. Кук, як завжди, видав путівник, який цього разу не тільки знайомив з визначними пам'ятками міста, але й давав масу практичних порад, як правильно поводити себе в незнайомому місті. Одна з порад Кука була адресована дамам: «Леді можуть, не порушуючи правил поведінки, входити в найкраще кафе, або сидіти за столиком на вулиці. Проте леді повинні утримуватися від відвідування кафе на північному боці бульварів між „Гранд-опера“ та вулицею „Сен Дені“». Успіх був дуже великий: після закінчення сезону особистий секретар Наполеоне ПІ передав Томасу Куку вдячність імператора за його діяльність. Підкоривши Париж, Кук розробив ряд маршрутів по інших європейських містах. Через деякий час Т. Кук запропонував усім охочим відправитисьвирушити у «великий тур по всій Європі», при цьому можна було вибрати один із декількох маршрутів, кожен з яких пролягав через чотири європейські країни. Томас Кук в значній мірі популяризував відвідання Швейцарії як привабливого центру туризму, чому сприяла організація ним у 1863&nbsp;р. спеціального туру по цій країні.
 
У [[1865]]&nbsp;р. Кук «відкрив» для співвітчизників [[Новий Світ]], а для американців&nbsp;— батьківщину їх предків. Американське відділення фірми очолив син Кука&nbsp;— Джон Мейсон Кук, вірний соратник батька в усіх його справах. Агентство Thomas Cook and Son надавало американським туристам той самий набір послуг, що й англійцям, у тому числі й послуги, пов'язані з відвідуванням торговельно-промислових виставок.
Рядок 152 ⟶ 154:
== Різновиди ==
{{main|Види туризму}}
Туризм&nbsp;— як правило, мандрівки пішки чи з допомогою різних засобів пересування суходолом і водними шляхами належать до туризму в широкому значенні слова. З розповсюдженням у [[20 століття|20 ст.]] комунікаційних засобів і збільшенням моторизації та зростанням добробуту туризм став одним з головних елементів відпочинку і важливим фактором життя з суспільного, господарського і культурного погляду.
Виділяють декілька підходів до класифікації туризму:
{{Div col|cols=3}}
Рядок 233 ⟶ 235:
{{main|Туристична індустрія}}
 
Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. готелів, які представлені більше 1,6&nbsp;млн сучасних номерів. За цього їх кількість зростає щорічно у середньому на 3&nbsp;— 4&nbsp;%<ref>[https://archive.istoday/20140406183612/lvivacademy.com/visnik12/fail/Buntova.pdf ''Н. Бунтова'' Інноваційний шлях розвитку підприємствготельної індустрії України з посиланням на Індустрія гостинності: прогноз на 2013 рік [Електронний ресурс].&nbsp;— Режим доступу: www.ey.com/UA/uk/Industries/Real-Estate] </ref>.
 
Індустрія туризму&nbsp;— сукупність різних суб'єктів [[Туристична діяльність|туристичної діяльності]] (готелі, туристичні комплекси, [[кемпінг]]и, [[Мотель|мотелі]], пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують приймання, обслуговування та перевезення [[турист]]ів.
Рядок 243 ⟶ 245:
Індустрія туризму впродовж останніх десятиліть стала однією з найважливіших сфер економіки, забезпечуючи десяту частину всього світового валового продукту.
 
У майбутньому індустрія туризму роботизується<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2138935-futurologi-rozpovili-akim-bacat-majbutnogo-turizm.html|назва=Футурологи розповіли, яким бачать туризм майбутнього |видавець=[[Укрінформ]]|дата=13 грудня 2016|url-архіву=httphttps://web.archive.org/web/20170215021641/https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2138935-futurologi-rozpovili-akim-bacat-majbutnogo-turizm.html|дата-архіву=15 лютого 2017|мертвий-url=no|дата-доступу=8 червня 2021}}</ref>
 
== Туризм вВ Україні ==
{{main|Туризм в Україні}}
 
Згідно рейтингуз рейтингом Всесвітньої Організації Туризму, Україна займає '''8 місце у світі''' за кількістю туристичних візитів. Країну щороку відвідують більшепонад 20 мільйонівмлн [[турист]]ів (25,4&nbsp;млн у 2008&nbsp;р.), внасамперед першуіз країн Східної Європи, а також Західної Європи, США і Японії<ref>{{Cite web |url=http://www.hduht.edu.ua/News/tezi_18.10.12/14.pdf |title=''В. М. Селютін, Г. В. Токарчук'', Інноваційні аспекти менеджменту індустрії гостинності |accessdate=6 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140628210420/http://www.hduht.edu.ua/News/tezi_18.10.12/14.pdf |archivedate=28 червня 2014 |deadurl=yes }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140628210420/http://www.hduht.edu.ua/News/tezi_18.10.12/14.pdf |date=2014-06-28 }}</ref>.
чергу із країн східної Європи, а також західної Європи, США і Японії<ref>{{Cite web |url=http://www.hduht.edu.ua/News/tezi_18.10.12/14.pdf |title=''В. М. Селютін, Г. В. Токарчук'', Інноваційні аспекти менеджменту індустрії гостинності |accessdate=6 квітень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140628210420/http://www.hduht.edu.ua/News/tezi_18.10.12/14.pdf |archivedate=28 червень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Щороку Україну відвідують понад 17 мільйонів [[турист]]ів (18,9&nbsp;млн іноземних громадян у 2006), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в'їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД&nbsp;— 11,9&nbsp;млн осіб (63&nbsp;% загального в'їзного потоку), країни ЄС&nbsp;— 6,3&nbsp;млн осіб (33&nbsp;%), решта країн&nbsp;— 0,6&nbsp;млн осіб (4&nbsp;%).
 
Пріоритетним видом туризму для України залишаєтьсяє [[В'їзний туризм|іноземний (в'їзний) туризм]] як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.▼
Невід'ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Попри всі політичні та соціально-економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю народного господарства України, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту.
 
Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочивальників на 620 тис. місць, алепроте вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. КрімОкрім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури тай архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.▼
Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.
 
В Україні здійснює свою діяльністьдіє галузева громадська організація [[Туристична асоціація України]],|"Туристична діяльність якої схвалена указом президентаасоціація України]]".▼
▲Пріоритетним видом туризму для України залишається [[В'їзний туризм|іноземний (в'їзний) туризм]] як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.
 
== Негативний вплив туризму ==▼
▲Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочивальників на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.
Туризм зараховують до окремої індустрії, адже він робить негативний вплив на [[довкілля]] так само, як і інші види господарства. [[Шум]], [[відходи|тверді відходи]], [[сміття]], [[стічні води]], [[забруднення повітря]] створюють санітарні проблеми і впливають на здоров'я місцевого населення.
 
За кордоном про негативний вплив туризму багато пишуть і говорять, і створюються «опозиційні» туризму організації.
▲В Україні здійснює свою діяльність галузева громадська організація [[Туристична асоціація України]], діяльність якої схвалена указом президента України.
 
ЗаЗокрема, кордономанглійська проорганізація негативнийTourism впливConcern<ref>{{Cite туризмуweb багато|url=http://www.tourismconcern.org.uk/ пишуть|title=Архівована ікопія говорять,|accessdate=2011-06-26 і|archive-date=2011-06-30 там навіть створюються «опозиційні» туризму організації|archive-url=https://web.archive.org/web/20110630180519/http://www.tourismconcern.org.uk/ Зокрема,}} англійська організація Tourism Concern<ref>{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110630180519/http://www.tourismconcern.org.uk/ |date=2011-06-30 }}</ref> («Стурбованість туризмом»), заснована в 1989, співпрацює з урядами і проводить широку роз'яснювальну роботу серед місцевого населення про зворотний бік «хлібосольного» бізнесу.▼
▲== Негативний вплив туризму ==
▲За кордоном про негативний вплив туризму багато пишуть і говорять, і там навіть створюються «опозиційні» туризму організації. Зокрема, англійська організація Tourism Concern<ref>http://www.tourismconcern.org.uk</ref> («Стурбованість туризмом»), заснована в 1989, співпрацює з урядами і проводить широку роз'яснювальну роботу серед місцевого населення про зворотний бік «хлібосольного» бізнесу.
 
Недарма туризм зараховують до індустрії, адже він робить негативний вплив на [[довкілля]] в тій же мірі, що й інші види промисловості. [[Шум]], [[відходи|тверді відходи]], [[сміття]], [[стічні води]], [[забруднення повітря]] створюють санітарні проблеми і впливають на здоров'я місцевого населення. Журнал «Наша планета» (Our planet), орган [[ООН]] за програмою охорони довкілля, наводить такі дані: у середньому кожен пасажир круїзного судна в Карибському регіоні «виробляє» щодня 3,5&nbsp;кг сміття, у той час як кожен житель того ж регіону на березі «виробляє» його майже в чотири рази менше&nbsp;— 0,8&nbsp;кг.<ref>[http://plata-za-postril.blogspot.com/p/blog-page_867.html Изнанка туризма]. «Киевский ТелеграфЪ» {{ref-ru}}</ref>
 
Генеральний секретар [[Всесвітня туристична організація|ВТО]] [[Талеб Ріфай]] у відповідь на антитуристичні протести в європейських країнах 2017 року, зазначив, що це серйозна ситуація, яка потребує серйозних рішень, а також, що туризм є важливою складовою економіки багатьох країн, тому необхідно виробити стійку та стабільну політику щодо туризму.<ref name=":0">{{Cite news|url=https://ukranews.com/ua/news/512909-antyturystychni-protesty-okhopyly-vsyu-yevropu|title=Антитуристичні протести охопили всю Європу|date=10 серпня 2017|language=укр|work=Українські новини}}</ref>
 
Приклади протистояння негативному впливу туризму:
 
* Впродовж 2017 року в багатьох містах Європи відбувались масові протести, зокрема в містах: Барселона, Сан-Себастьян, на Майорці. Згодом протестна хвиля охопила Венеція. Подібні заходи закликають владу до діалогу та співпраці щодо зменшення кількості туристів, запровадження певних правил, або обмеження їх руху в туристичних зонах.<ref name=":0" />
 
* На [[Канарські острови|Канарських островах]], що належать [[Іспанія|Іспанії]], у квітні 2024 року відбулися протести місцевих жителів, метою яких було обмеження масового туризму на цей острів. Причина протестів суто економічна: через [[будівництво]] додаткових апартаментів та готелів для туристів, місцевим жителям доводиться платити дорожче за житло, щоб жити на рідному острові. Місцеві жителі зазначають, що не проти туризму, який становить близько третини виробленого щорічного [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] Канарських островів, але виступають проти існуючої туристичної моделі. <ref>{{Cite web|url=https://hromadske.ua/posts/na-kanarah-tisyachi-miscevih-protestuyut-proti-masovogo-turizmu-bo-ne-hochut-bachiti-yak-pomiraye-ostriv|title=На Канарах тисячі місцевих протестують проти масового туризму, бо «не хочуть бачити, як помирає острів»|date=2024-04-21|website=hromadske.ua|language=uk|access-date=2024-05-05}}</ref>
* У 2023 році відбулись протести місцевих жителів міста [[Галльштатт]], в [[Австрія|Австрії]], через величезний наплив туристів, що призводить до [[Шумове забруднення|шумового забруднення]], та постійній залюдненості території, що є [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світовою спадщиною ЮНЕСКО.]]
 
=== Небезпека туризму ===▼
Головними факторами, що створюють небезпеку від туризму, є:▼
* Непорядність турфірм, що організують відпочинок▼
* Вулична злочинність, масові заворушення у місцімісцях перебування [[турист|туристів]]а▼
* ДТП на дорогах▼
* Небезпечні природні факторичинники ув місцімісцях перебування [[турист|туристів]]а (неякісна питна вода, урагани, землетруси, небезпечні риби у морі тощо)▼
 
=== Туристична освіта в Україні ===
Напрямком туризм займаються:
 
Рядок 305 ⟶ 322:
* Тернопільський національний економічний університет
* Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту ТНЕУ
* [[Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця|Харківський Національний Економічний Університет імені Семена Кузнеця]] та інші вищі навчальні заклади України.
та інші вищі навчальні заклади України.
 
▲== Небезпека туризму ==
▲Головними факторами, що створюють небезпеку від туризму, є:
▲* Непорядність турфірм, що організують відпочинок
▲* Вулична злочинність, масові заворушення у місці перебування [[турист]]а
▲* ДТП на дорогах
▲* Небезпечні природні фактори у місці перебування [[турист]]а (неякісна питна вода, урагани, землетруси, небезпечні риби у морі тощо)
 
== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{div col}}
* [[Туризм в Україні]]
* [[Турист]]
* [[Всесвітній деньВиди туризму]]▼
* [[Туризмологія]]
* [[ІндустріальнийСамодіяльний туризм]]▼
* [[Індустріальний туризм]]
* [[Пригодницький туризм]]
* [[Пішохідний туризм]]
* [[Космічний туризм]]
* [[Туристичне країнознавство]]
▲* [[Всесвітній день туризму]]
* [[Список країн за туристичними відвідуваннями]]▼
* [[Фототур]]▼
* [[Туристична SIM-карта]]▼
* [[Туристична діяльність]]
* [[Етнотуризм]]
* [[Дитячий туризм]]
* [[Туристичні ресурси]]▼
▲* [[Індустріальний туризм]]
* [[Автомобільний туризм]]
* [[Водний туризм]]
▲* [[Фототур]]
* [[Секс-туризм]]
▲* [[Туристичні ресурси]]
▲* [[Туристична SIM-карта]]
* [[Russians Free (послуга)]]
* [[Всесвітній день туризму]]
* [[Готельне господарство]]
* [[Готельний ринок України]]
* [[Організації з маркетингу дестинацій]]
▲* [[Список країн за туристичними відвідуваннями]]
 
{{div col end}}
 
== Примітки ==
Рядок 357 ⟶ 370:
* Організація туристичного обслуговування: підручник / М.&nbsp;П.&nbsp;Мальська, В.&nbsp;В.&nbsp;Худо, Ю.&nbsp;С.&nbsp;Занько ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.&nbsp;— К. : Знання, 2011.&nbsp;— 275 c.
* [[Релігійний туризм]]: термінол. слов.-довід. / [авт.-упоряд. Т.&nbsp;І.&nbsp;Божук].&nbsp;— Львів: Укр. бестселер, 2010.&nbsp;— 152 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 133—135 (56 назв).&nbsp;— ISBN 978-966-2384-04-8
* [https://www.academia.edu/50566296/%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%92%D0%98%D0%A2%D0%9E%D0%9A_%D0%95%D0%9A%D0%A1%D0%9A%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%A2%D0%A3%D0%A0%D0%98%D0%97%D0%9C%D0%A3_%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98_%D0%92_%D0%A3%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%A5_%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%9A%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%92%D0%86%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E_%D0%A5%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%94%D0%A3РОЗВИТОК_ЕКСКУРСІЙНОГО_ТУРИЗМУ_УКРАЇНИ_В_УМОВАХ_ПОСТКОРОНАВІРУСНОГО_ХОЛОДУ Розвиток екскурсійного туризму України в умовах посткоронавірусного холоду] / М. Білецький, Л. Котик // Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії: матер конф.&nbsp;— Львів: Простір-М, 2021.&nbsp;— с. 206—214.
* Сільський зелений туризм для підвищення кваліфікації фахівців сфери сільського зеленого туризму: навч. посіб. / Т.&nbsp;П.&nbsp;Кальна-Дубінюк, О.&nbsp;А.&nbsp;Локутова, І.&nbsp;П.&nbsp;Кудінова, Л.&nbsp;Х.&nbsp;Рибак, В.&nbsp;В.&nbsp;Самсонова; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України.&nbsp;— Київ: Лисенко М. М., 2016.&nbsp;— 639 c.
* Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / Бейдик О. О.&nbsp;— К.: Палітра, 1998.&nbsp;— 130 с.
Рядок 369 ⟶ 382:
* Туристичними шляхами Прикарпаття: зб. наук. пр. / І.&nbsp;О.&nbsp;Бочан, Р.&nbsp;Я.&nbsp;Берест, М.&nbsp;З.&nbsp;Боднарчук, Н.&nbsp;М.&nbsp;Лисик, О.&nbsp;І.&nbsp;Бегей; Львів. ін-т економіки і туризму.&nbsp;— Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012.&nbsp;— 178 с.
* Туристично-рекреаційні ресурси Львівської області: монографія / О.&nbsp;О.&nbsp;Клапчук; МОНМС України, Львів. ін-т економіки і туризму.&nbsp;— Івано-Франківськ: Фоліант, 2012.&nbsp;— 192 c.&nbsp;— Бібліогр.: 143 назви.
* ''Устименко Л. М., Афанасьєв І. &nbsp;Ю.'' &nbsp;Історія туризму. Навчальний посібник.&nbsp;— К.: Альтерпрес, 2005.&nbsp;— 320 с.: іл. ([http://buklib.net/books/21977/ читати он-лайн])
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Гребінь Василь Васильович|Гребінь В. В.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001342%2EPDF Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води.]&nbsp;— К.: ДІА, 2022.&nbsp;— 240 с. ISBN 978-617-7785-46-9.
* Спутник туриста.&nbsp;— Москва: Физкультура и спорт, 1970.&nbsp;— 336 с.
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Путрик Ю. С., Свешников В.&nbsp;В. |заголовок=Туризм глазами географа |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Мысль |рік=1986 |сторінок=158 |isbn= |ref=Путрик и Свешников }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Энциклопедия туриста |посилання= |відповідальний=Глав. ред. Е. И. Тамм |місце={{М.}} |видавництво=Большая Российская энциклопедия |рік=1993 |сторінок=607 |isbn=5852700835 |тираж=50 000 |ref=Тамм Е. И. }}
 
Рядок 378 ⟶ 393:
* [https://web.archive.org/web/20080607145603/http://tourism.gov.ua/ Державне агентство України з туризму та курортів]
* [http://autotourism.org.ua Автотуризм без кордонів]
* [https://tourpoisk.comturpoisk.ua Туристичний онлайн пошук - TurPoisk]
* [http://www.touregion.od.ua/index.php Офіційний туристичний сайт Одеської області]
* [http://tourlib.net/ Туристична бібліотека]
Рядок 388 ⟶ 403:
 
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Туризм|Географія}}▼
{{DEFAULTSORT:Туризм}}
{{Туризм}}
▲{{ВП-порталиПортали|Туризм|Географія|Економіка}}
 
[[Категорія:Туризм| ]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Туризм