Туризм: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показано 32 проміжні версії 24 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:Urban backpacking.jpg|thumb|230px|[[Бекпекінг|Бекпекери]] перед будівлею [[Віденська державна опера|Віденської опери]]]]▼
▲[[Файл:Urban backpacking.jpg|thumb|230px|[[Бекпекінг|Бекпекери]] перед будівлею [[Віденська державна опера|Віденської опери]]]]
[[Файл:Кавказ-шлях з Безенгійської ущелини до перевалу Кель-Баші.001.jpg|thumb|230px|Центральний [[Кавказ]]. Група [[Туристсько-альпіністський клуб "Пошук"|українських туристів]] на маршруті з [[Безенгійська ущелина|Безенгійської ущелини]] до перевалу [[Кель-Баші]].]]
[[Файл:Туристи. Чатир-Даг..JPG|thumb|230px|Туристи. Плато [[Чатир-Даг]], [[Кримські гори]]. Україна-Крим-2011 р.]]
'''Тури́зм''' — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання
Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг
▲'''Тури́зм''' — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання із оздоровчою, пізнавальною, професійно-діловою чи іншою метою без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.
▲Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась унаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства<ref name=Lub>[http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp12.htm Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг]</ref>.
== Термінологія ==
* '''[[Турист]]''' за визначенням закону України про туризм — особа, яка здійснює мандрівку
[[Файл:Mariturism 2008.jpg|thumb|230px|Туристи на [[Адріатичне море|Адріатиці]]]]
* '''Туристичний продукт''' — попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення,
* '''Супутні туристичні послуги та товари''' — послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без
* '''Характерні туристичні послуги та товари''' — послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання
* '''Просування туристичного продукту''' — комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичного продукту чи туристичних послуг (організація рекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо)
* '''Місце продажу (реалізації) туристичних послуг''' — країна, в якій зареєстровано відповідний суб'єкт господарювання, що реалізує туристичний продукт
* '''Місце надання туристичних послуг''' — країна, на території якої безпосередньо надаються туристичні послуги.
== Історія туризму ==
{{Вікіфікувати розділ}}
Усю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи: Перший — з найдавніших часів до [[1841]] року — це початковий етап розвитку туризму.▼
Історію розвитку туризму ділять на чотири основні етапи:
▲
* потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;
* людська цікавість, бажання пізнати навколишній світ.
Унаслідок розвитку суспільства, виникнення товарно-грошових відносин, розподілу праці та виокремлення осіб,
* Розвиток [[торгівля|торгівлі]], що
* Розвиток різних [[Релігія|релігій]] також сприяв
* Розвиток культури і мистецтва
*
* Збільшення
'''У стародавньому світі основними мотивами подорожей були:'''
Рядок 83 ⟶ 84:
Головна складність, з якою Кук зіткнувся цього разу, — нагодувати та розмістити на ночівлю одночасно понад 700 туристів. Проте підготовча робота не обмежувалась договорами, які були укладені з власниками готелів. Для своєї першої поїздки, а втім, як і для всіх наступних, Кук видав невеликий путівник з розповіддю про всі визначні пам'ятки, які туристи зможуть побачити. Успіх перевершив найоптимістичніші очікування. Ще під час рекламної компанії попит на квитки був такий високий, що виникла необхідність найняти два поїзди замість одного.
Далі почалися зовсім чудеса [[менеджмент]]у. В [[1846]] р. Кук
Освоївши маршрути по Шотландії, Ірландії, Північному Уельсу, острову Мен, Кук пішов далі. Він запропонував кільком великим землевласникам центральної Англії відкрити їх замки та парки простим людям для огляду. Робітникам це буде цікаво, вважав Кук. Першим відгукнувся герцог Ротлендширський, який відкрив туристам свій заміський замок. За ним потягнулись деякі інші знатні особи.
Рядок 93 ⟶ 94:
Грандіозний план був широко розрекламований в щойно-створеному Куком журналі «Екскурсант», який проіснував до Другої світової війни. Дякуючи зусиллям Томаса Кука, виставку відвідали 3 тис. учнів з Лейстера, Нотінгема і Дербі. Спланувавши дитячі екскурсії до столиці, Кук був особливо обережний: на станції дітей та вчителів зустрічала череда [[омнібус]]ів, фургонів, [[кеб]]ів, які відправляли дітей до Гайд-парку та очікували весь день, щоб доставити їх назад на вокзал. Результат діяльності був значний: завдяки Куку, виставку відвідали понад 165 тис. осіб.
Після [[Лондон]]а аналогічна виставка відбулася в Дубліні, а потім в [[1855]] р. на Єлисейських полях. Поїздка до [[Париж]]а була першим, зарубіжним, маршрутом Томаса Кука. І цього разу він знову передбачив усе. Численні контракти, укладені з власниками готелів та транспортних засобів, гарантували туристам спокій та комфорт. Кук, як завжди, видав путівник, який цього разу не тільки знайомив з визначними пам'ятками міста, але й давав масу практичних порад, як правильно поводити себе в незнайомому місті. Одна з порад Кука була адресована дамам: «Леді можуть, не порушуючи правил поведінки, входити в найкраще кафе, або сидіти за столиком на вулиці. Проте леді повинні утримуватися від відвідування кафе на північному боці бульварів між „Гранд-опера“ та вулицею „Сен Дені“». Успіх був дуже великий: після закінчення сезону особистий секретар Наполеоне ПІ передав Томасу Куку вдячність імператора за його діяльність. Підкоривши Париж, Кук розробив ряд маршрутів по інших європейських містах. Через деякий час Т. Кук запропонував усім охочим
У [[1865]] р. Кук «відкрив» для співвітчизників [[Новий Світ]], а для американців — батьківщину їх предків. Американське відділення фірми очолив син Кука — Джон Мейсон Кук, вірний соратник батька в усіх його справах. Агентство Thomas Cook and Son надавало американським туристам той самий набір послуг, що й англійцям, у тому числі й послуги, пов'язані з відвідуванням торговельно-промислових виставок.
Рядок 153 ⟶ 154:
== Різновиди ==
{{main|Види туризму}}
Туризм —
Виділяють декілька підходів до класифікації туризму:
{{Div col|cols=3}}
Рядок 234 ⟶ 235:
{{main|Туристична індустрія}}
Світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. готелів, які представлені більше 1,6 млн сучасних номерів. За цього їх кількість зростає щорічно у середньому на 3 — 4 %<ref>[https://archive.
Індустрія туризму — сукупність різних суб'єктів [[Туристична діяльність|туристичної діяльності]] (готелі, туристичні комплекси, [[кемпінг]]и, [[Мотель|мотелі]], пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують приймання, обслуговування та перевезення [[турист]]ів.
Рядок 244 ⟶ 245:
Індустрія туризму впродовж останніх десятиліть стала однією з найважливіших сфер економіки, забезпечуючи десяту частину всього світового валового продукту.
У майбутньому індустрія туризму роботизується<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2138935-futurologi-rozpovili-akim-bacat-majbutnogo-turizm.html|назва=Футурологи розповіли, яким бачать туризм майбутнього
==
{{main|Туризм в Україні}}
Згідно
Щороку Україну відвідують понад 17 мільйонів [[турист]]ів (18,9 млн іноземних громадян у 2006), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в'їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД — 11,9 млн осіб (63 % загального в'їзного потоку), країни ЄС — 6,3 млн осіб (33 %), решта країн — 0,6 млн осіб (4 %).
Пріоритетним видом туризму для України
Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочивальників на 620 тис. місць,
В Україні
▲Пріоритетним видом туризму для України залишається [[В'їзний туризм|іноземний (в'їзний) туризм]] як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць.
== Негативний вплив туризму ==▼
▲Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочивальників на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти туристичних чи екскурсійних послуг.
Туризм зараховують до окремої індустрії, адже він робить негативний вплив на [[довкілля]] так само, як і інші види господарства. [[Шум]], [[відходи|тверді відходи]], [[сміття]], [[стічні води]], [[забруднення повітря]] створюють санітарні проблеми і впливають на здоров'я місцевого населення.
За кордоном про негативний вплив туризму багато пишуть і говорять, і створюються «опозиційні» туризму організації.
▲В Україні здійснює свою діяльність галузева громадська організація [[Туристична асоціація України]], діяльність якої схвалена указом президента України.
▲== Негативний вплив туризму ==
▲За кордоном про негативний вплив туризму багато пишуть і говорять, і там навіть створюються «опозиційні» туризму організації. Зокрема, англійська організація Tourism Concern<ref>http://www.tourismconcern.org.uk</ref> («Стурбованість туризмом»), заснована в 1989, співпрацює з урядами і проводить широку роз'яснювальну роботу серед місцевого населення про зворотний бік «хлібосольного» бізнесу.
Генеральний секретар [[Всесвітня туристична організація|ВТО]] [[Талеб Ріфай]] у відповідь на антитуристичні протести в європейських країнах 2017 року, зазначив, що це серйозна ситуація, яка потребує серйозних рішень, а також, що туризм є важливою складовою економіки багатьох країн, тому необхідно виробити стійку та стабільну політику щодо туризму.<ref name=":0">{{Cite news|url=https://ukranews.com/ua/news/512909-antyturystychni-protesty-okhopyly-vsyu-yevropu|title=Антитуристичні протести охопили всю Європу|date=10 серпня 2017|language=укр|work=Українські новини}}</ref>
Приклади протистояння негативному впливу туризму:
* Впродовж 2017 року в багатьох містах Європи відбувались масові протести, зокрема в містах: Барселона, Сан-Себастьян, на Майорці. Згодом протестна хвиля охопила Венеція. Подібні заходи закликають владу до діалогу та співпраці щодо зменшення кількості туристів, запровадження певних правил, або обмеження їх руху в туристичних зонах.<ref name=":0" />
* На [[Канарські острови|Канарських островах]], що належать [[Іспанія|Іспанії]], у квітні 2024 року відбулися протести місцевих жителів, метою яких було обмеження масового туризму на цей острів. Причина протестів суто економічна: через [[будівництво]] додаткових апартаментів та готелів для туристів, місцевим жителям доводиться платити дорожче за житло, щоб жити на рідному острові. Місцеві жителі зазначають, що не проти туризму, який становить близько третини виробленого щорічного [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] Канарських островів, але виступають проти існуючої туристичної моделі. <ref>{{Cite web|url=https://hromadske.ua/posts/na-kanarah-tisyachi-miscevih-protestuyut-proti-masovogo-turizmu-bo-ne-hochut-bachiti-yak-pomiraye-ostriv|title=На Канарах тисячі місцевих протестують проти масового туризму, бо «не хочуть бачити, як помирає острів»|date=2024-04-21|website=hromadske.ua|language=uk|access-date=2024-05-05}}</ref>
* У 2023 році відбулись протести місцевих жителів міста [[Галльштатт]], в [[Австрія|Австрії]], через величезний наплив туристів, що призводить до [[Шумове забруднення|шумового забруднення]], та постійній залюдненості території, що є [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світовою спадщиною ЮНЕСКО.]]
=== Небезпека туризму ===▼
Головними факторами, що створюють небезпеку від туризму, є:▼
* Непорядність турфірм, що організують відпочинок▼
* ДТП на дорогах▼
* Небезпечні природні
Напрямком туризм займаються:
Рядок 306 ⟶ 322:
* Тернопільський національний економічний університет
* Івано-Франківський навчально-науковий інститут менеджменту ТНЕУ
* [[Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця|Харківський Національний Економічний Університет імені Семена Кузнеця]] та інші вищі навчальні заклади України.
▲== Небезпека туризму ==
▲Головними факторами, що створюють небезпеку від туризму, є:
▲* Непорядність турфірм, що організують відпочинок
▲* Вулична злочинність, масові заворушення у місці перебування [[турист]]а
▲* ДТП на дорогах
▲* Небезпечні природні фактори у місці перебування [[турист]]а (неякісна питна вода, урагани, землетруси, небезпечні риби у морі тощо)
== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
{{div col}}
* [[Туризм в Україні]]
* [[Турист]]
* [[Індустріальний туризм]]
* [[Пригодницький туризм]]
* [[Пішохідний туризм]]
* [[Космічний туризм]]
▲* [[Всесвітній день туризму]]
* [[Список країн за туристичними відвідуваннями]]▼
* [[Фототур]]▼
* [[Туристична SIM-карта]]▼
* [[Етнотуризм]]
* [[Дитячий туризм]]
* [[Туристичні ресурси]]▼
▲* [[Індустріальний туризм]]
* [[Автомобільний туризм]]
* [[Водний туризм]]
▲* [[Фототур]]
* [[Секс-туризм]]
▲* [[Туристичні ресурси]]
▲* [[Туристична SIM-карта]]
* [[Russians Free (послуга)]]
* [[Всесвітній день туризму]]
* [[Організації з маркетингу дестинацій]]
▲* [[Список країн за туристичними відвідуваннями]]
{{div col end}}
== Примітки ==
Рядок 358 ⟶ 370:
* Організація туристичного обслуговування: підручник / М. П. Мальська, В. В. Худо, Ю. С. Занько ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — К. : Знання, 2011. — 275 c.
* [[Релігійний туризм]]: термінол. слов.-довід. / [авт.-упоряд. Т. І. Божук]. — Львів: Укр. бестселер, 2010. — 152 с. : іл. — Бібліогр.: с. 133—135 (56 назв). — ISBN 978-966-2384-04-8
* [https://www.academia.edu/50566296/РОЗВИТОК_ЕКСКУРСІЙНОГО_ТУРИЗМУ_УКРАЇНИ_В_УМОВАХ_ПОСТКОРОНАВІРУСНОГО_ХОЛОДУ Розвиток екскурсійного туризму України в умовах посткоронавірусного холоду] / М. Білецький, Л. Котик // Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії: матер конф. — Львів: Простір-М, 2021. — с. 206—214.
* Сільський зелений туризм для підвищення кваліфікації фахівців сфери сільського зеленого туризму: навч. посіб. / Т. П. Кальна-Дубінюк, О. А. Локутова, І. П. Кудінова, Л. Х. Рибак, В. В. Самсонова; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Київ: Лисенко М. М., 2016. — 639 c.
* Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / Бейдик О. О. — К.: Палітра, 1998. — 130 с.
Рядок 363 ⟶ 376:
* Сучасні різновиди туризму: підручник / Ф. Ф. Шандор, М. П. Кляп. — К. : Знання, 2013. — 334 с. ([http://westudents.com.ua/knigi/615-suchasn-rznovidi-turizmu-klyap-mp.html читати он-лайн])
* Теоретичні проблеми туризму: суспільно-географічний підхід: монографія / С. Кузик; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2010. — 254 c.
* [https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/Terytorial-ni-vidminnosti-rozvytku-ekskursiynoho-turyzmu-v-Ukraini.pdf Територіальні відмінності розвитку екскурсійного туризму в Україні] / М. Білецький, Л. Котик / Сучасні вектори розвитку туризму: тенденції та перспективи країн Європейського регіону: міжнародна монографія (колектив авторів за заг. ред. Л. Заставецької). — Тернопіль: Вид. центр ТНПУ, 2020. —С. 38-74
* Туризм: бізнес-процеси, ціни і ціноутворення: монографія / Н. О. Сагалакова; [[Київський національний торговельно-економічний університет|Київ. нац. торг.-екон. ун-т.]] — Київ, 2016. — 415 c.
* Туризм у Львові: реалії та перспективи розвитку / Н. І. Горбаль, В. М. Ліпей, З. В. Спольська // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — 2014. — № 790. — С. 36-41.
Рядок 368 ⟶ 382:
* Туристичними шляхами Прикарпаття: зб. наук. пр. / І. О. Бочан, Р. Я. Берест, М. З. Боднарчук, Н. М. Лисик, О. І. Бегей; Львів. ін-т економіки і туризму. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 178 с.
* Туристично-рекреаційні ресурси Львівської області: монографія / О. О. Клапчук; МОНМС України, Львів. ін-т економіки і туризму. — Івано-Франківськ: Фоліант, 2012. — 192 c. — Бібліогр.: 143 назви.
*
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Гребінь Василь Васильович|Гребінь В. В.]] [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0001342%2EPDF Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води.] — К.: ДІА, 2022. — 240 с. ISBN 978-617-7785-46-9.
* Спутник туриста. — Москва: Физкультура и спорт, 1970. — 336 с.
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Путрик Ю. С., Свешников В. В. |заголовок=Туризм глазами географа |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Мысль |рік=1986 |сторінок=158 |isbn= |ref=Путрик и Свешников }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Энциклопедия туриста |посилання= |відповідальний=Глав. ред. Е. И. Тамм |місце={{М.}} |видавництво=Большая Российская энциклопедия |рік=1993 |сторінок=607 |isbn=5852700835 |тираж=50 000 |ref=Тамм Е. И. }}
== Посилання ==
Рядок 376 ⟶ 393:
* [https://web.archive.org/web/20080607145603/http://tourism.gov.ua/ Державне агентство України з туризму та курортів]
* [http://autotourism.org.ua Автотуризм без кордонів]
* [https://
* [http://www.touregion.od.ua/index.php Офіційний туристичний сайт Одеської області]
* [http://tourlib.net/ Туристична бібліотека]
Рядок 386 ⟶ 403:
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Туризм|Географія}}▼
{{Туризм}}
[[Категорія:Туризм|
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Сфера послуг]]
|