Тутейші: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 09:09, 21 листопада 2023 ред. Amherst99 (обговорення \| внесок) 1920 редагувань Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного ← Попереднє редагування		Поточна версія на 09:41, 22 листопада 2023 ред. скасувати Ґайдечахв74Лпадаоо (обговорення \| внесок) 3556 редагувань →На Поліссі
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: [[Файл:Polesia map - topography.jpg\|thumb\|Мапа Полісся\|272x272px]] '''«Тутейші»''' (з {{lang-pl\|~~Tutejsi~~tutejsi}} — {{lang-uk\|місцеві, тутешні}}<ref name="Леонюк"/>, {{lang-be\|тутэйшыя}}, ''tutejšyja''; {{lang-lt\|tuteišiai}}; {{lang-lv\|tuteiši}}) — термін, який використовувала в 1919—1939 роках влада [[Польська Республіка (1918—1939)\|Польщі]] на позначення українців та білорусів [[Полісся]]<ref name="Леонюк"/>. Кінцевою метою польської влади було виведення з вжитку питомої національної самоназви й підготовка мешканців регіону до [[полонізація\|полонізації]]<ref name="Леонюк"/>. Зараз на Підляшші цей термін іноді застосовується щодо мешканців білоруського походження<ref>{{Cite news\|url=http://languages.miensk.com/Lang_Eu_As_Af/Indoeuropean/Westpalesian/majecki.htm\|title=Languages of the world - Westpalesian language\|date=2012-07-15\|work=archive.is\|accessdate=2017-09-24\|archive-date=2012-07-15\|archive-url=https://archive.today/20120715155200/http://languages.miensk.com/Lang_Eu_As_Af/Indoeuropean/Westpalesian/majecki.htm}}</ref>. == На Поліссі == Вперше назва «тутейші» у даному регіоні з'явилася в результаті загальних [[Перепис населення Польщі (1921)\|переписів 1921]] (в питанні про національність) і [[Перепис населення Польщі (1931)\|1931]] років (в питанні про мову спілкування). До тих пір спроби визначення або самовизначення національної приналежності мешканців цих територій (поліщуків) не проводилися. До того дослідники вивчали їх тільки з мовного боку: польські та російські вчені відзначали існування значної кількості місцевих говірок, які ділили на українські, білоруські та перехідні. Під час вищезазначених переписів поліщуки в переважній більшості визначали себе ''тутешніми'', а свою мову ''тутешньою''. За даними перепису Польщі 1931 року на 1,131 млн мешканців Поліського воєводства припадало 707 тис. або 64 % «тутешньомовних»; ще 6,6 % респондентів назвали рідною мовою білоруську, а 4,8 % — виділена владою квота для українців<ref name="Леонюк"/>. УРазом ~~той же~~з ~~час~~тим не варто цей термін ототожнювати з [[Автохтонне населення\|автохтонами]], адже такими були вищенаведені українці або білоруси. Сам термін, як зауважує Генрік Маєцький, був вигідний владі II Речі Посполитої, оскільки описував соціальну групу з несформованою національною самосвідомістю, яку було б легко піддати [[Полонізація\|~~ополяченню~~спольщенню]]. Так, на мапі [[1905]] року відомий білоруський етнограф свого часу [[Карський Юхим Федорович\|Юхим Карський]] відніс ареал розселення майбутніх ''тутейшів'' за польськими міжвоєнними переписами — [[Берестейщина\|Берестейщину]] та [[Пінщина\|Пінщину]] — до [[Українська етнічна територія\|української етнічної території]]. Пізніше такі самі погляди щодо ідентифікації місцевих мешканців висловив знаний український етногеограф [[Степан Рудницький]]. Російський вчений українського походження {{нп\|Кабузан Володимир Максимович\|Володимир Кабузан\|ru\|Кабузан, Владимир Максимович}} у своїй монографії 2006 року «Українці у світі: динаміка чисельності та розселення. 20-і роки XVIII століття — 1989 рік: формування етнічних та політичних кордонів українського етносу» теж називає населення [[Берестейська область\|Берестеської області]] на час [[Вторгнення СРСР до Польщі\|приєднання до СРСР]] винятково українською етнічною територією. Так само, у всеросійському переписі 1897 року більшість мешканців [[Берестейський повіт (Російська імперія)\|Брестського]], [[Кобринський повіт (Російська імперія)\|Кобринського]], [[Більський повіт (Гродненська губернія)\|Більського повіту]] були віднесені до українців, а за більш ранніми ревізіями населення — 1858 року та попередніми — і жителі переважної частини [[Пружанський повіт (Російська імперія)\|Пружанського повіту]].<ref>[http://www.pseudology.org/Eneida/KabuzanVM_Ukraincy_v_mire1991a.pdf Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса]</ref>