Батько: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
Lanamy (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{значення|Батько (значення){{!}}Батько}}
[[Файл:US Army 52696 Fall fun ripe for the picking.jpg|thumb|Батько тримає на руках свою дитину]]
'''Ба́тько'''<ref>{{СУМ-20|Батько}}</ref><ref>[https://archive.org/
В українській мові, зазвичай термін ''батько'' в однині означає чоловічого предка та вихованця дитини, тоді як поняття [[батьки]] стосується як тата, так і матері загалом.
Рядок 15:
В українській мові для звернення дітей до батька також використовується як пестливий синонім «тато». Таке ж слово існує або існувало в інших слов'янських мовах: [[Діалекти російської мови|рос. діал.]] і [[архаїзм|заст.]] ''тата'', ''тятя'', {{lang-bg|та́то, тате}}, {{lang-sh|та̏та, та́та}}, {{lang-sl|táta}}, {{lang-cs|táta}}, {{lang-sk|tata}}, {{lang-dsb|tata}}, {{lang-hsb|tata}}, {{lang-pl|tata}}. Праслов'янську форму слова відновлюють як ''*tata'', і вважають словом з дитячого мовлення, пов'язаним з повторюванням складів при лепетанні (аналогічно «мама», «баба»). Можливо, аналогічне походження має слово ''*teta'' («тітка»). Слова з таким же значенням із схожим звучанням трапляються і в інших індоєвропейських мовах: {{lang-lt|tete}}, [[прусська мова|дав.-прусськ.]] ''thetis'' («дід»), {{lang-la|atta}}. Реконструйована [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейська]] форма ''*átta'' («тато»)<ref>{{ЕСУМ|том=5|сторінки=527|гасло=[https://archive.org/details/etslukrmov5/page/n526/mode/1up?view=theater Тато]|ref=}}</ref>; окрім того, вважають, що до неї також сходить праслов'янське ''*otьcь'' («отець»)<ref name="ЕСУМ2">{{ЕСУМ|том=4|сторінки=232-233|гасло=[https://archive.org/details/etslukrmov4/page/n231/mode/1up?view=theater Отець]|ref=}}</ref>. Співзвучні слова існують і в неіндоєвропейських мовах ({{lang-tr|ata}}).
Діалектне та застаріле ''отець'' (вживається також для звертання до служителів культу) походить від {{lang-x-slav|*otьcь}}, раніша форма ''*otьkъ'', що утворене від ''*otъ'' («батько»); зміна суфікса ''-ьkъ'' на ''-
Популярне в російській мові звернення «папа» — запозичення, яке потрапило в російську із французької мови ({{lang-fr|papa}}), якою розмовляло російське дворянство в XIX ст. (серед дворян зазвичай прийнято наголошувати на французький кшталт останній склад — «папа́»)<ref>[http://www.slovopedia.com/22/207/1638952.html Етимологічний російськомовний словник Фасмера] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140913235817/http://www.slovopedia.com/22/207/1638952.html |date=13 вересня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.
Рядок 36:
== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [https://archive.org/
* [https://
* [http://dag.com.ua/people/rodstv.html Терміни генеалогії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110727213600/http://dag.com.ua/people/rodstv.html |date=27 липня 2011 }}.
* [http://archive.nndiuvi.org.ua/text.html?id=1956&category=7&skip=1380 Пан і пані: наш високий предківський спадок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181028151621/http://archive.nndiuvi.org.ua/text.html?id=1956&category=7&skip=1380 |date=28 жовтня 2018 }}
|